З досвіду роботи

Тема досвіду: Комунікативні творчі вправи як засіб формування комунікативної компетентності на уроках та позакласних заходах з англійської мови.

Автор досвіду: Фрусович Наталія Сергіївна, 1978 р.н. 

Освіта вища 

Педагогічний стаж 17 років 
Категорія вища 
Звання: «Старший вчитель» 


Адреса досвіду: Сарненський навчально-виховний комплекс «Школа-колегіум» ім.Т.Г.Шевченка

Людина, що не знає нічого,може навчитися;справа тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитись.

Д.Дідро

Сучасне суспільство ставить нові вимоги до особистісних і професійних рис людини, рівня її соціальної адаптації, загальної культури, загальноосвітньої підготовки, творчих здібностей. І саме іноземна мова, як шкільний предмет, займає важливе місце у системі освіти, оскільки знання іноземних мов є важливою характеристикою високоосвіченого спеціаліста у будь-якій галузі.

Відповідно до основних положень Державного стандарту загальноосвітня школа повинна формувати цілісну систему універсальних знань, умінь та навичок, а також особистої відповідальності учня за результати навчання, тобто ключові компетентності, що визначають сучасний зміст та якість навчання, а головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах, відповідно до програми, полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, тобто здатності і готовності здійснювати іншомовне міжособистісне та міжкультурне спілкування з носієм мови.

Метою досвіду є: обґрунтування поняття комунікативної компетентності; дослідження методів та шляхів її формування; визначення умов для навчання учнів коректно використовувати граматичні, лексичні, семантичні структури англійської мови в комунікативно-зорієнтованих ситуаціях; ознайомлення учнів з культурною спадщиною англомовних країн; виховання компетентної особистості, гідного громадянина демократичного суспільства.

Очікуваним результатом педагогічної діяльності за темою досвіду є високий рівень оволодіння учнями англійською мовою як засобом спілкування; набуття дітьми навичок розмовної літературної англійської мови та вмінь практично їх використовувати відповідно до ситуації спілкування.

Актуальність досвіду. З позицій державної мовної політики навчання іноземних мов є одним із пріоритетів сучасної освіти. Сьогодні ми повинні навчити наших учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Ми повинні підготувати учнів до спілкування в реальних життєвих ситуаціях, навчити їх здобувати знання самостійно з метою вдосконалення в галузі обраної майбутньої професії. Саме на уроках іноземної мови вчитель повинен формувати в учнів уміння і навички іншомовного спілкування, передбачити досягнення ними такого рівня комунікативної компетентності, який був би достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах, орієнтуватися у соціокультурних аспектах країни, мову якої вивчають. Для цього вчителю треба удосконалювати методи та прийоми навчання, зробити учня головною дійовою особою на уроці, щоб він наполегливо оволодівав іноземною мовою спільно зі своїми товаришами при допомозі вчителя.

Умови формування досвіду.Починаючи працювати з учнями п’ятого класу, я ставила перед собою завдання: навчати англійській мові як засобу ефективного вирішення комунікативного завдання.

Однак, не дивлячись на високу мотивацію учнів, досягти високого рівня комунікативної компетентності в англійській мові, не знаходячись серед її носіїв, дуже важко. Незадоволеність рівнем володіння учнями усним мовленням спонукало мене до створення на уроці іноземної мови реальних і уявних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні форми і прийоми роботи, які дозволили б зробити процес навчання більш результативним, захоплюючим і особистісно-орієнтованим.

Розвиток комунікативної компетентності залежить від соціально-культурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому суспільстві. Значною перешкодою у виконанні комунікативних завдань стає якісно різний рівень володіння іноземною мовою учнями однієї групи/класу. Таким чином, основною причиною формування даного досвіду є протиріччя:

-          між знаннями фактичного матеріалу і невмінням учнів реалізувати себе у комунікативних ситуаціях наближених до життєвих;

-          між достатньо високою мотивацією до вивчення іноземної мови і необізнаністю учнів з вибором вірної стратегії спілкування і відповідних до ситуації спілкування стилістичних структур;

-          між бажанням учнів спілкуватися з носіями мови і невмінням адекватно реагувати на них.

Практична значущість. Сучасне життя вимагає від людей, які прагнуть професійного зросту, вміння ефективно спілкуватися і не лише рідною мовою. Зараз кожна освічена людина повинна знати хоча б одну іноземну мову. Отже, великі можливості відкриваються перед тими, хто готовий до змін і розвитку, вміє швидко орієнтуватися на професійному ринку, володіє новітніми технологіями. Вважаю знання іноземної мови запорукою успішності в майбутньому. Тому закономірно, що я працюю над проблемною темою, пов’язаною з формуванням комунікативної компетентності учнів, одночасно розвиваючи логічне мислення та спроможність самореалізуватися і бути конкурентоспроможними у житті.

Провідна ідея досвіду: розвиток комунікативної компетентності учнів на уроках англійської мови, занурення дітей у різноманітні ситуації, близькі до життєвих реалій; спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації; перетворення репродуктивного навчання на цікавий життєтворчий процес активного діалогу учителя з учнем, учня з іншим учнем, учня з учителем та реагування на свого співрозмовника.

Інноваційна значущість. Упровадження досвіду спрямоване на безпосередню інтенсифікацію мовленнєвої діяльності учнів, підвищення ефективності уроку, створення творчої атмосфери на уроках англійської мови з метою досягнення максимальних практичних результатів при формуванні базових механізмів іншомовного спілкування.

В практиці роботи використовую різні методи, організовую дискусії, спонукаю висловлювати власну думку, стимулюю надання аргументованих відповідей. Навчаю правильно ставити запитання та відповідати на них. Створюю проблемні ситуації. Проводжу нестандартні уроки, що розвивають комунікативні вміння. Практикую захист учнями творчих робіт та проектів, презентацій. Використовую інтерактивні технології кооперативного, колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань.

Вивчаю питання роботи з обдарованими учнями. Вирішую завдання розвитку творчої особистості як невід’ємної умови соціалізації школярів. З цією метою створюю на уроках умови для творчого розвитку особистості, розвиваю провідні компетентності, сприяю формуванню інтересу до предмета, бажання втілити на практиці здобуті теоретичні знання, створюю на уроках атмосферу співробітництва, зацікавленості у отриманні кінцевого результату. Виховую шанобливе ставлення до рідної та іноземної мови і культури.

Науково-теоретичне обґрунтування досвіду. Сучасна методика все більше звертається до комунікативного підходу, що передбачає поєднання засвоєння правил з їх практичним оволодінням та застосуванням. Концепція комунікативної стратегії навчання знайшла відображення у роботах багатьох науковців: Г. І. Бородіної, О. Я. Коваленко, А. Н. Лєонтьєва, Ю. І. Пассова, Г.В. Рогової, М. М.Бахтіна, Н. Н. Хомського та інших.

Суть досвіду. Переорієнтація навчально-виховного процесу на формування самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти в розв’язанні соціальних, виробничих та економічних завдань, закріплена у базових нормативно-правових актах, які регламентують функціонування закладів освіти. У наш час конкурентоспроможність людини на ринку праці багато в чому залежить від її здатності опановувати нові технології, адаптуватися до умов праці, що змінюються. Однією з відповідей системи освіти на запит роботодавців і суспільства загалом є ідея компетентнісно орієнтованої освіти.

Компетентнісний підхід до вивчення іноземної мови не є чимось новим для української школи. Орієнтація на засвоєння умінь, способів діяльності завжди була основною у роботах наших вітчизняних педагогів, проте не завжди була визначальною. Вона практично не використовувалася при складанні навчальних програм, критеріїв оцінювання, написанні підручників. Саме тому на сьогоднішній день для реалізації комунікативного підходу потрібна опора на міжнародний досвід, з урахуванням традицій і потреб України.

Компетентнісний підхід вперше почали застосовувати в Англії. Він орієнтує на таку систему забезпечення якості підготовки учнів, яка б відповідала потребам сьогодення. З одного боку, це спроба привести у відповідність потреби суспільства, з іншого – потреби інтеграції особистості. На думку А.В.Хуторського, введення компетентнісного підходу в нормативну і практичну складову навчального процесу дасть змогу розв’язати проблему, типову для української школи, коли учні володіють теоретичними знаннями, проте зазнають значних труднощів в діяльності, що вимагає використання їхніх знань для вирішення конкретного завдання чи проблемної ситуації.

Компетентнісний підхід дозволяє: узгоджувати цілі навчання педагогів та учнів, забезпечити єдність навчального і виховного процесів, підвищити ступінь самостійності і відповідальності у навчанні, підвищити мотивацію до навчання, підготувати учнів до подальшого свідомого навчання та успіху в житті.

Для реалізації компетентнісного підходу в навчальну практику використовуються такі терміни, як компетентність і компетенція.

Компетентність – це результат особистісної підготовки учня, що дозволяє найбільш ефективно і адекватно здійснювати освітню діяльність і забезпечує його розвиток. Тобто, це готовність і здатність людини до мобілізації знань, умінь і зовнішніх ресурсів для ефективної діяльності в конкретній життєвій ситуації.

Компетенція – наперед задана вимога до освітньої підготовки учня (державний стандарт, програми тощо).

Неможливо протиставити компетентність знанням і навичкам, оскільки компетентність значно ширше поняття, а знання і навички є лише його частиною. Набуття компетентності перетворює учня з носія академічних знань на людину активну, соціально пристосовану, налаштовану не лише на спілкування з метою обміну інформацією, а і на соціалізацію в суспільстві з метою практичного використання набутих знань.

У сфері вивчення іноземної мови у матеріалах Ради Європи виокремлено два види компетенції: загальні компетенції та комунікативна мовна компетенція (лінгвістична, мовленнєва, соціолінгвістична, соціокультурна, загально навчальна)

Отже, комунікативна компетенція – це готовність до спілкування з іншими людьми. Вона виражається в умінні: самостійно вступати в контакт із будь-яким співрозмовником; підтримувати контакт у спілкуванні, дотримуючись норм і правил спілкування у формі діалогів та монологів; слухати співрозмовника; висловлювати, аргументувати і в культурній формі відстоювати свою точку зору; грамотно вирішувати конфлікти у спілкуванні; змінювати при потребі свою мову; здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою іноземною; використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; оцінювати успішність ситуації спілкування; коректно завершувати спілкування.

Існують методи, орієнтовані на усну (діалоги, доповіді та повідомлення; рольові та ділові ігри; навчальні проекти; дискусії, диспути, дебати; робота в гуртках, студіях та МАН) та письмову комунікацію (навчальні дослідження і проекти; підготовка статей для ЗМІ; рецензування навчальних дослідницьких робіт, які підготували інші учні).

В інтерактивному спілкуванні користувач по черзі виступає слухачем та промовцем з одним або більше співрозмовників, створюючи за допомогою спільних переговорів розмовне спілкування на принципах співпраці. Інтерактивне спілкування включає: договір; невимушене спілкування; неформальне обговорення, дискусія; формальне обговорення, дискусія; дебати; інтерв’ю; переговори; спільне планування; практичне співробітництво з певною метою.

Отже, ми бачимо, що володіння усним мовленням в першу чергу стосується виживання в англомовному середовищі, а не поданні інформаційного матеріалу про факти з життя людей, опису історичних та політичних подій. Учень може не знати фактичний матеріал про географію або історію країни, але повинен орієнтуватися, виконуючи прості повсякденні мовленнєві операції, що виникають у реальному житті в іноземній країні та стосуються сфери його зацікавлень.

Формування ключових компетентностей відбувається на кожному уроці. Для забезпечення широкого спектру умінь, навичок, практичного застосування набутих знань добираю систему уроків та позакласних заходів. В практиці роботи для формування комунікативної компетентності використовую і нестандартні уроки. Один з них – урок-гра, який підвищує мотивацію навчання школярів і сприяє розвитку творчих здібностей.

У своїй роботі  намагаюсь застосовувати такі прийоми навчання, які сприяють підтриманню інтересу до іноземної мови, допомагають залучити всіх учнів до мовленнєвої діяльності, підвищують ефективність уроку. До таких прийомів належать: навчальні ситуації; мовна зарядка; ігри, в тому числі рольові; бесіди на теми, пов’язані з інтересами учнів, їх життєвим досвідом, безпосереднім оточенням; робота в парах та групах.

Поряд з відомими активними формами роботи, використовую технології інтерактивного навчання, суть яких полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Перевагу надаю інтерактивній технології кооперативного, колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань.

Ґрунтовно продумую кожен урок, щоб він був спрямований на розвиток мовленнєвої діяльності учнів з логічними переходами від етапу до етапу. Не секрет, що учень навчається успішно саме тоді, коли йому цікаво. Саме цікавість зумовлює, на мій погляд, мотивацію навчання. А мотивація може перейти в пізнавальний інтерес, і тоді процес оволодіння іноземною мовою стане творчістю. Тому я намагаюсь робити все, щоб підтримати дитячу цікавість уже з перших хвилин уроку. Вважаю, що від того наскільки яскраво, нешаблонно він розпочнеться, наскільки невимушено я введу учнів в атмосферу іншомовного спілкування, залежить успіх комунікативної діяльності учнів на уроці. Отже, зосередити увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорення теми мені допомагає чітко подана мотивація, що набуває характеру реального спілкування, у процесі якої йде обмін новою інформацією, думками. Я намагаюся подати мотивацію так, щоб вона була чітко пов’язана з темою уроку, створювала мовленнєву атмосферу, сприяла залученню всіх учнів до спілкування. З цією метою використовую інтерактивні форми та методи роботи. Перевагу віддаю проблемно-пошуковим завданням, мовним, рольовим іграм із застосуванням інтерактивних технологій кооперативного навчання: роботі в парах та групах, методам «Акваріум», «Мікрофон», «Займи позицію», «Мозковий штурм» та іншим.

Можна розпочати урок з мовної здогадки. Для введення в атмосферу іншомовного спілкування часто використовую скоромовки, які сприяють формуванню фонетичної та комунікативної компетентностей, практикую використання прислів’їв, приказок, висловів відомих людей, віршів, невеличких відео фрагментів з подальшим їх обговоренням або картинок чи фотографій.

Позитивний ефект для формування комунікативної компетентності має і навчальна ситуація. Використання навчальної ситуації на уроці може слугувати різним цілям навчання: розвивати навички діалогічного та монологічного мовлення, допомагає засвоєнню лексичного і граматичного матеріалу, є засобом перевірки розуміння прочитаного і т.д.

Навчальна ситуація повинна бути (по можливості) адекватною реальній ситуації спілкування; виховувати в учнів уважне ставлення до однокласників, почуття дружби, ініціативності; повинна стимулювати мотивацію навчання; викликати в учнів інтерес до завдання, бажання добре його виконати.

Пропонуючи ситуацію спілкування, я враховую мовну підготовку учнів, вирішую питання про те, яка допомога буде надана менш підготовленим учням. (Додаток 1)

Різновидом мовних вправ, які використовую на своїх уроках, є створення ситуацій з опорою на мовні зразки. Тут перед учнями ставиться завдання – придумати ситуацію, в яку б органічно впліталась подана лексика. На дошці записуємо декілька виразів. Учні складають невелику розповідь, де використовують ці вирази.

Такий вид комунікативних вправ як вирішення проблеми, поставленої перед окремим учнем або групою, змушує дітей мислити, спонукає висловлювати власні судження чи думки, вчить співпраці та розвиває креативність.

Формуючи комунікативну компетентність, необхідно звертати увагу на вміння школяра самостійно висловлюватися на задану тему. Важливо, щоб учень довільно обирав форму викладу теми відносно до своєї мовної компетентності. Учитель може допомогти лише у виборі змісту. На даному етапі бажано, щоб учень висловив свою думку про героїв розповіді, книги, фільму, порівняв характери і вчинки людей, дав характеристику своїм товаришам.

Для розвитку монологічного мовлення часто використовую тематичні малюнки. Підбираю малюнки, фото, ілюстрації різної тематики, в тому числі і патріотичної, з журналів, книг, Інтернету. Можна залучити учнів, які гарно малюють. Таким чином діти братимуть участь у підготовці певних матеріалів для усного мовлення, що посилює мотивацію до навчання. Існують різні шляхи використання цього методу в опитуванні. Можна описати малюнок за допомогою опорних ключових слів; порівняти два різних малюнки; порівняти два однакових малюнки, в одному з яких відсутні деякі деталі; два схожих, що відрізняються деякими діями чи деталями. Також можна скласти за малюнками оповідання, казку, зробити опис. Відомо, що робота за малюнками є одним з найбільш ефективних способів створення мовної ситуації на уроці. Вона складається ніби з двох етапів: спочатку це опис того, що учні сприймають зором, а потім відбувається більш глибоке проникнення в ситуацію.

Для розвитку непідготовленого ініціативного мовлення практикую роботу з картинками з нерозгорнутою ситуацією. Картинка з нерозгорнутою ситуацією – це чорно-біла картинка із зображенням певної події, предметів чи осіб, яка дає змогу дитині проявити свою фантазію, розкрити духовний світ та показати життєвий досвід. Спочатку дитина говорить про те, що зображено на картинці, оживляючи її, а потім фантазує, доповнюючи картинку. (Додаток 2)

Використання пісень на різних етапах уроку сприяє міцнішому засвоєнню лексичного та граматичного матеріалу, може слугувати фонетичною зарядкою чи релаксацією та бути стимулом для розвитку комунікативної компетентності.

Практикую також домашні завдання, спрямовані на формування комунікативної компетентності: діалоги, монологи, опис тематичних малюнків, коментування висловів відомих людей, прислів’їв.

Формування комунікативної компетентності учнів здійснюється через сприйняття аудіо і відео матеріалів та читання і обговорення текстів.

Іще одним ефективним методом розвитку навичок монологічного мовлення, тобто навичок зв’язного мовлення, є переказ тексту. Переказ тексту - не механічна вправа, тому учні повинні навчатись йому свідомо.

По-перше, при правильній роботі над переказом проявляються індивідуальні особливості учнів: фантазія, самостійність, творчість, в результаті чого переказ одного тексту відрізняється у різних учнів.

По-друге, з огляду на те, що переказ – складний вид вправ, йому треба навчатись в класі під керівництвом вчителя.

По-третє, переказ – вправа, яка вимагає від учнів певних знань і умінь, тому навчати їх висловлюватись самостійно треба задовго до читання серйозних текстів.

Я використовую серію вправ, які повинні допомогти учням розвинути вміння зв’язно висловлювати свої думки.

1. Серія малюнків. Учні дають назву кожному малюнку одним реченням. З цих назв складається розповідь, оскільки малюнки розташовані у певній логічній послідовності. Всі речення потім повторюються хором. Після цього знімаю малюнки і пропоную двом-трьом учням повторити розповідь. Потім малюнки знову розвішуються і учням пропонується сказати 2-3 речення на кожен із них. Наступний етап – завдання ускладнюється: учням пропонується назвати ті ж речення, але доповнити їх описом деталей, які відсутні на малюнках.

2. Розповідь. Закінчивши свою розповідь, прошу учнів придумати до неї назву. Кожен пропонує свій варіант, а потім обирається найкращий.

3.Розповідь на відомому мовному матеріалі. Учням пропонується одним реченням передати зміст розповіді.

4.Складання розповіді за поданими реченнями або словами. Найкращу оцінку отримує той, у кого найдовша і найцікавіша розповідь.

Учень багато разів повинен зробити в класі всі перелічені вправи до того, як вперше отримати завдання самостійно переказати прочитаний або прослуханий текст. Тільки в цьому разі переказ буде вправою, яка розвиває навички зв’язного самостійного висловлювання.

У своїй практичній діяльності використовую презентації, створені за допомогою програми PowerPoint. Це презентації для лекційного викладу матеріалу, для повторювально-узагальнюючих уроків та позакласних заходів. Створення та захист учнівських PowerPoint презентацій сприяє продуктивності уроку чи позакласного заходу, логічності викладу матеріалу, формуванню комунікативної компетентності та підвищує інтерес до вивчення іноземної мови.

Формуванню комунікативної компетентності, розвитку дискусійних вмінь, розширенню загального світогляду учнів, підвищенню інтересу до вивчення англійської мови сприяє комунікативний гурток. На заняттях намагаюся створити доброзичливу атмосферу співпраці, взаємодопомоги, що допомагає дітям переборювати комплекси, переступити бар’єр страху перед говорінням іноземною мовою.

Одним із шляхів підвищення мовної активності учнів є участь у позакласних заходах, семінарах та конкурсах з англійської мови, що сприяє розвитку як комунікативної, так і соціокультурної компетентності.

Найефективнішим шляхом підвищення комунікативної активності учнів є спілкування з носієм мови. Протягом 2010-2012рр співпрацювала з волонтером Корпусу Миру Челсі Еванс. (Додаток 3)

Набути мовної практики в нестандартній ситуації, зміцнити міжособистісні зв’язки в учнівському колективі допомагає літній англомовний табір. Це відпочинок, невимушеність та розкутість дітей під час навчання англійської мови. Перебування учнів в такому таборі є дуже важливим, оскільки разом із оздоровчими заходами та відпочинком в учнів зміцнюється зацікавленість у поглибленому вивченні предмета.

Результативність досвіду. Підсумовуючи вище сказане, хочу відмітити, що впровадження досвіду розвиває інтерес до вивчення англійської мови, сприяє розвитку пізнавальної діяльності учнів, формує позитивні мотиви навчальної діяльності, виховує зацікавленість до наукового дослідження, стимулює інтерес до праці, що є важливою умовою творчої діяльності. Спостерігаючи за навчальним процесом, роблю висновок про стабільні результати та позитивну динаміку в усіх класах. Учні мають високий рівень навчальної мотивації, навчені визначати цілі власної діяльності, прагнуть до досягнення успіху.

Участь учнів в олімпіадах, конкурсах та МАН:

2010 р. Вабищевич Анна – переможець районного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН

2011р.Пацьола Лідія (11клас) – ІІІ місце у районній олімпіаді з англійської мови.

2011р.Савицька Анастасія (9клас) - ІІ місце у районній олімпіаді з англійської мови.

2012р.Телегуз Ніна (10клас) -ІІ місце у районній олімпіаді з англійської мови.

2013р.Телегуз Ніна (11клас) -ІІ місце у районній олімпіаді з англійської мови.

2012р.Телегуз Ніна – переможець районного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН

2014р.Стороженко Олександр (9 клас) – ІІ місце у районній олімпіаді з англійської мови;

2012-2013н.р. команда учнів 5-8 класів -  переможці районного конкурсу «Hello,English”

2014-2015 н.р. команда учнів 5-8 класів  -  переможці районного конкурсу «Hello, English”

Труднощі. Відмова від знаннєвої парадигми в освіті й перехід до особистісно зорієнтованого навчання, кінцевою метою якого є сформована особистість, спроможна до самореалізації в соціумі, вимагають від учителя не лише оволодіння новою методикою, а й переоцінки ціннісних орієнтацій, зміни пріоритетів. Доводиться багато працювати над собою, оволодівати новими технологіями і методиками. Працюючи в сучасній школі, як ніколи відчуваєш, що вчитель приречений завжди бути учнем.

Висновок. З позицій комунікативного підходу процес навчання іноземної мови будується адекватно реальному процесу мовленнєвого спілкування, тобто процес навчання є моделлю мовленнєвої комунікації, яка має місце в реальному житті. Принцип комунікативності передбачає побудову процесу навчання іноземної мови як моделі процесу реальної комунікації. Комунікативні ситуації, що використовуються у навчанні іноземної мови, мають моделювати типові ситуації реального життя у відповідній сфері спілкування.

На уроках іноземної мови вчитель повинен сформувати в учнів уміння і навички іншомовного спілкування, передбачити досягнення ними такого рівня комунікативної компетентності, який би був достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах, вміння орієнтуватися у соціокультурних аспектах країни, мову якої вивчають.

Формування комунікативних навичок створює можливості випускникам продовжити навчання або працевлаштуватись за кордоном і сприяє, в певній мірі, розширенню міжнародних зв’язків нашої держави і її входженню у світовий освітній простір.

Використання різних методів та прийомів, спрямованих на формування комунікативної компетентності сприяє підтриманню інтересу до іноземної мови, допомагає залучити всіх учнів до мовленнєвої діяльності, підвищує ефективність уроку.

Перевіривши ефективність окремих прийомів формування комунікативної компетентності на різних етапах уроку, можна впевнено рекомендувати їх до застосовування на уроках та позакласних заходах з іноземної мови, а також для формування умінь і навичок при навчанні мови у профільних групах.

Обґрунтувавши умови, що стимулюють формування комунікативної компетентності, можна стверджувати, що наближеність до реальних ситуацій безсумнівно підвищує вмотивованість учнів, дозволяє зняти або подолати психологічні бар’єри, які можуть виникати при відпрацюванні аналогічних мовних навичок у традиційному навчальному середовищі.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розглянуті теоретичні положення доведено до конкретної реалізації у вигляді:

- навчально-методичного проекту «Формування комунікативної компетентності на уроках іноземної мови»;

- навчально-методичної розробки «Формування лексичної компетентності»;

- навчально-методичної розробки «Організація профільних занять з курсу «Країнознавство» в 9 класі»;

- статті в методичному посібнику районної творчої групи вчителів англійської мови «Використання можливостей ресурсного центру з метою формування комунікативної компетентності учнів під час уроків та позакласних заходів»;

- розроблених уроків та позакласних заходів з англійської мови;

- планування та розроблених засідань комунікативного гуртка;

- публікацій у фаховій пресі (Англійська мова та література №15, травень 2015, конспект уроку в 5 класі, Англійська мова та література №16-18, червень 2015, конспект уроку в10 класі).

Основними шляхами реалізації досвіду є:

- вивчення англійської мови як предмету інваріантної складової за навчальним планом згідно програм Міністерства освіти і науки України;

- вивчення англійської мови як предмету варіативної складової (допрофільна освіта);

- формування знань, умінь і навичок з англійської мови у профільних класах;

- участь в олімпіадах з англійської мови;

- впровадження новітніх технологій в навчально-виховний процес, як уроки так і в позакласну діяльність;

- залучення учнів до участів діяльності наукового товариства «Дослідник» МАН України через написання і захист наукових рефератів, наукових робіт та навчальних проектів;

- залучення учнів до роботи комунікативного гуртка «Wonders in Foreign Languages”;

- залучення учнів до участі у щорічному районному конкурсі з англійської мови “Hello, English”;

- участь старшокласників у семінарах та тренінгах, які проводяться Британськими Радами та Корпусом Миру в Україні: WELL, CACTUS;

- участь та перемога учнів у Всеукраїнських англомовних конкурсах (Greenwich, Puzzle (2010-2015рр.);

- вступ учнів у ВНЗ на факультети іноземної філології;

- комп’ютерні презентації та проекти;

- участь в роботі районної творчої групи;

- участь в семінарах, конференціях та проектах міжнародної Асоціації викладачів англійської мови “TESOL” в Україні;

- співпраця з волонтером Корпусу Миру. 

Додатки